ІНЖЕНЕРНА ПЕДАГОГІКА У ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ключові слова: педагогіка, інженерія, інженерна педагогіка, інженерна діяльність, адаптивність, методологія, принципи, форми навчання.

Анотація

Одним з визначальних факторів технологічного розвитку сучасного суспільства виступає якісна інженерна освіта. Безперервний розвиток інженерної діяльності – її модернізація, вдосконалення, експансія в інші сфери діяльності – вимагає коригування, оновлення цілей, засобів та методології освітньої діяльності загалом та інженерної педагогіки зокрема. У професійному співтоваристві нині активно обговорюються роль та місце інженерної педагогіки в інженерній діяльності, висвітлюється її значущість для розвитку сучасної інженерної освіти. Інженерна педагогіка націлена на те, щоб випускники закладів вищої освіти були ефективними в обраній ними інженерній діяльності, конкурентоспроможними, готовими брати активну участь у її інноваційному розвитку. При всій винятковій важливості фундаменталізації інженерної освіти, розвитку у майбутніх інженерів системного мислення, адаптивності та необхідного набору компетенцій, сьогодні у фокусі інженерної педагогіки мають бути питання нової методології інженерної діяльності. Сьогодні інженерна педагогіка постає перед нами як самостійна галузь наукового знання, яка за рахунок взаємодії з технічними науками і технікою педагогічно впливає на розвиток особистості здобувача вищої освіти, створює умови для формування багатогранної особистості інженера. Поряд з цим, сучасна парадигма вищої освіти зумовлює необхідність спеціальної підготовки викладацьких кадрів, що інтегрує технічні, технологічні та людинознавчі знання в галузі педагогіки та психології та відповідає вимогам інженерно-педагогічної діяльності. Очевидно, що така підготовка науково-педагогічних кадрів, як і інженерна підготовка, потребують подальшого розвитку методології та теорії. У статті розглянуто такі методологічні компоненти інженерної педагогіки, як об’єкт та предмет, цілі та завдання, принципи, методи та організаційні форми навчання, засоби та результати навчання в контексті процесів науково-технічного пізнання та інженерної діяльності. З позицій сьогодення уточнено предмет вивчення інженерної педагогіки, її загальнодидактичні та спеціальні принципи. Розглянуто орієнтири інженерної педагогіки: процеси науково-технічного пізнання та інженерної діяльності.

Посилання

1. Bakhtiiarova, Kh. Sh. (2009). Metodolohichni pryntsypy bahatorivnevoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv u tekhnichnomu universyteti [Methodological principles of multi-level training of future engineers-pedagogues at the technical university]. Naukovi zapysky NaUKMA: pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota. Kyiv, Ahrar Media Hrup, 97, 16–19 (in Ukrainian).
2. Byvalkevych, L. M. (2018). Shliakhy udoskonalennia inzhenerno-pedahohichnoi osvity v konteksti reformuvannia osvitnoi haluzi [The way to improve engineering and pedagogical education in the context of reforming the educational sector]. Visnyk: Pedahohichni nauky, 155, 11–14 (in Ukrainian).
3. Holovan, M. S. (2014). Profesiina kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu [Professional competence of a teacher of a higher education institution]. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. Seriia: Pedahohika i psykholohiia, Yalta: RVV KHU, 44 (3), 79–88 (in Ukrainian).
4. Kalna, T. H. (2012). Pedahohichna aksiolohiia v umovakh modernizatsii profesiinopedahohichnoi osvity [Pedagogical axiology in the conditions of modernization of vocational education]. Kyiv, Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 128 (in Ukrainian).
5. Kirsanov, A. A., Kondratyev, V. V. (2010). Engineering pedagogy: definitions, problems, levels and functions. Diversity unifies – Diversity in Engineering Education, Trnava, Slovakia, 206–208.
6. Kuleshova, V. V, Malovana, V. V. (2009). Osoblyvosti pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv u vyshchomu navchalnomu zakladi [Peculiarities of training future engineer-pedagogues in a higher educational institution]. Problemy inzhenernopedahohichnoi osvity, 22/23, 149–156 (in Ukrainian).
7. Meletsinek, A. (2000). Engineering pedagogy. Practice of transfer of technical knowledge. Niu York, Springer Wien, 239.
8. Nychkalo, N. H. (2010). Profesiina pedahohika i pedahohika pratsi: problemy vzaiemozviazku v umovakh rynkovoi ekonomiky [Professional pedagogy and labor pedagogy: problems of interconnection in the market economy]. Pedahohika i psykholohiia, 2, 33–45 (in Ukrainian).
9. Pazynich, Yu., Bychko, O. (2009). Rol inzhenernoi pedahohiky v suchasnii osviti [The role of engineering pedagogy in modern education]. Visnyk NTUU “KPI”, 3 (27), ch. 2, 165–167 (in Ukrainian).
10. Reheilo, I. Yu. (2014). Pidhotovka naukovykh i naukovo-pedahohichnykh kadriv vyshchoi kvalifikatsii Ukrainy u XX – na pochatku XXI stolittia [Preparation of scientific and scientific-pedagogical staff of the highest qualification of Ukraine in the XX – beginning of the XXI century]. Kyiv, Osvita Ukrainy, 704 (in Ukrainian).
11. Romanovskyi, O. O. (2012). Fenomen pidpryiemnytstva v universytetakh svitu [The phenomenon of entrepreneurship in the universities of the world]. Vinnytsia, Nova knyha, 503 (in Ukrainian).
12. Shcherbak, O. I. (2010). Profesiino-pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Professional and pedagogical education: theory and practice]. Kyiv, Naukovyi svit, 279 (in Ukrainian).
Опубліковано
2023-12-27
Як цитувати
Хурсенко, С. М. (2023). ІНЖЕНЕРНА ПЕДАГОГІКА У ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Механізація та автоматизація виробничих процесів, (4 (54), 62-65. https://doi.org/10.32782/msnau.2023.4.10