ПАРВОВІРУСНИЙ ЕНТЕРИТ СОБАК: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Зон Григорій Анатолійович; Петров Роман Вікторович; Івановська Людмила Борисівна; Зон Ілля Григорович; Тіон Метью Тергунзве

doi:10.32782/bsnau.vet.2023.2.1

Зон Григорій Анатолійович https://orcid.org/0000-0001-8205-4149
Петров Роман Вікторович https://orcid.org/0000-0001-6252-7965
Івановська Людмила Борисівна https://orcid.org/0000-0001-7406-0696
Зон Ілля Григорович https://orcid.org/0000-0001-9969-3465
Тіон Метью Тергунзве https://orcid.org/0000-0002-3297-7516

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.2.1

Ключові слова: вірусні хвороби, вірусологічні дослідження, діагностика, методологія досліджень в вірусології, патологічна анатомія

Анотація

У статті проведений критичний аналіз сучасних даних щодо парвовірусного ентериту собак. На сьогоднішній день захворювання собак цим вірозом викликає занепокоєння ветеринарних лікарів-практиків у зв’язку з його широким розповсюдженням на території України та в цілому світі. Додаткові ризики розповсюдження інфекції створює велика кількість безпритульних собак, серед яких не проводяться діагностичні та профілактичні заходи по боротьбы з парвовірусним ентеритом. Збудником парвовірусного ентериту собак є невеликий за розмірами вірус з родини Parvoviridae. Джерелом інфекції виступають хворі собаки та вірусоносії. Крім собак хвороба складає небезпеку для єнотовидних собак, лисиць, куниць. Найбільш сприйнятливі до захворювання молоді собаки віком від двох до п’ятнадцяти тижнів. Собаки віком понад три роки в більшості випадків не хворіють на парвовірусний ентерит. Тварина заражається навіть при короткотривалому контакті з інфікованою твариною або вірусовмісним матеріалом. Існують фактори, що впливають на зараження собак, такі як природна резистентність організму, наявність колострального імунітету, стать вік, порода, тощо. Виділяють наступні форми захворювання: серцеву, кишкову, абортивну, змішану, що проявляється ураженням певних систем організму собаки та проявом відповідних клінічних і патолого-анатомічних змін. На цей час розроблено багато методів діагностики парвовірусного ентериту, проте у зв’язку з мутацією збудника, вони потребують постійного удосконалення. Збудник парвовірусного ентериту собак стійкий до впливу факторів зовнішнього середовища, що створює додаткові проблеми при проведенні дезінфекції. Наявність великої кількості засобів специфічної профілактики не завжди ефективно призводить до зниження показника захворювання тварин, тому що ці засоби можуть використовуватися без урахування епізоотичної ситуації, особливостей організму собак, віку тварин тощо.

Посилання

1. Agungpriyono, D., Uchida, K., Tabaru, H., Yamaguchi, R. & Tateyama, S. (1999). Subacute massive necrotizing myocarditis by canine parvovirus type 2 infection with diffuse leukoencephalomalacia in a puppy. Veterinary Pathology Online. 36: 77-80.
2. Alicia, N. A., Adriana, N. A. and Miguel, A. P. (1999). Detection of viral particles in faeces of young dogs and their relationship with clinical signs. Revista de Microbiologia. 30:237-241.
3. Allison, A. B., Kohler, D. J., Ortega, A., Hoover, E. A., Groove, D. M., Holmes, E. C. & Parrish, C. R. (2014). Host-Specific Parvovirus Evolution in Nature Is Recapitulated by In Vitro Adaptation to Different Carnivore Species. PLoS pathogens. P. 10, e1004475.
4. Banja, B. K., Sahoo, N., Das, P. K., Swain, P. and Panda, H. K. (2002). Comparison of different laboratory tests for diagnosis of parvo and corona viral infections in dogs. Indian Veterinary Journal. 79: 425-428.
5. Basava, R. K. (2012). Clinico-epidemiological studies on canine parvoviral infection in and around Tirupati. M. Sc. Thesis, Department of Veterinary Epidemiology and Preventive Medicine, Sri Venkateswara Veterinary University, Tirupati, India. Pp. 1-71.
6. Borysevych, B. V., Lisova, V. V., Shatska, A. (2016). Morfolohichni osoblyvosti miokardialnoi formy parvovirusnoi infektsii sobak [Morphological features of the myocardial form of parvovirus infection in dogs] Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho, t 18, № 2 (66). S. 16-19. [in Ukrainian]
7. Broek, A. H. (1990). Serum protein electrophoresis in canine parvovirus enteritis. Br. Vet. J. 146(3): 255–259.
8. Buonavoglia, C., Martella, V., Pratelli, A., Tempesta, M., Cavalli, A., Buonavoglia, D., Bozzo, G., Elia, G., Decaro, N. & Carmichael, L. (2001). Evidence for evolution of canine parvovirus type 2 in Italy. Journal of General Virology. 82(12): 3021–3025. doi: 10.1099/0022-1317-82-12-3021.
9. Caddy, S. & Bexfield, N. (2010). Treatment of Canine Parvovirus. Companion Anima. 15: 39- 43.
10. Carmichael, L. E, Schlafer, D. H. & Hashimoto, A. (1994). Minute virus of canines (MVC, canine parvovirus type-1): pathogenicity for pups, canine parvovirus type): pathogenicity for pups and seroprevalence estimate. J Vet. Diagn. Invest. 6:165–74.
11. Carmichael, L.E., Joubert, J.C. and Pollock, R.V. (1980). Haemaglutination by canine parvovirus: serological studies and diagnostic applications. American Journal of Veterinary Research. 41:784-791.
12. Carter, G. R. & Wise, D. J. (2006). "Parvoviridae". A Concise Review of Veterinary Virology. http://www.ivis.org/advances/Carte/Part2Chapter 9
13. Cavalli, A., Bozzo, G., Decaro, N., Tinelli, A., Aliberti, A. & Buonavoglia, D. (2001). Characterization of a canine parvovirus strain isolated from an adult dog. New Microbiology. 24: 239-242.
14. Chumakov, K. A. (2009). Epizootolohichni osoblyvosti parvovirusnoi infektsii u sobak u Khmelnytskii oblasti [Epizootological features of parvovirus infection in dogs in Khmelnytskyi region]. Naukovyi visnyk Lvivskoho Universytetu, Lviv, t. II, № 2(41). 1. S.339-442 [in Ukrainian].
15. Cleaveland, S., Meslin, F. X. & Breiman, R. (2006). Dogs can play useful role as sentinel hosts for disease. Nature, 440(7084): 605–605. doi:10.1038/440605b
16. Cotmore, S. F., Agbandje-McKenna, M., Chiorini, J. A., Mukha, D. V., Pintel, D. J., Qiu, J., Soderlund-Venermo, M., Tattersall, P., Tijssen, P., Gatherer, D. & Davison, A. J. (2014). The family Parvoviridae. Archives of virology, 159(5), 1239–1247. https://doi.org/10.1007/s00705-013-1914-1
17. Day, M. J., Horzinek, M. C., Schultz, R. D. & Squires, R. A. (2016). WSAVA Guidelines for the vaccination of dogs and cats. Journal of Small Animal Practice. (57): E22.
18. Decaro N, Buonavoglia C. Canine parvovirus-a review of epidemiological and diagnostic aspects, with emphasis on type 2c. Vet Microbiol. (2012) 155:1–12. 10.1016/j.vetmic.2011.09.007
19. Decaro, N., Elia, G., Desario, C., Roperto, S., Martella, V., Campolo, M., Lorusso, A., Cavalli, A., and Buonavoglia, C. (2006). A minor groove binder probe realtime PCR assay for discrimination between type 2-based vaccines and field strains of canine parvovirus. J. Virol. Methods. 136: 65–70.
20. Desario C, Decaro N, Campolo M, Cavalli A, Cirone F, Elia G, Martella V, Lorusso E, Camero M and Buonavoglia C (2005). Canine parvovirus infection: which diagnostic test for virus? J. Virol. Methods, 126(1): 179–185. DOI: 10.1016/j.jviromet.2005.02.006.
21. Drane, D. P., Hamilton, R. C. & Cox, J.C. (1994). Evaluation of a novel diagnostic test for canine parvovirus. Veterinary Microbiology. 41: 293-302. doi:10.1016/0378-1135(94)90109-0.
22. Duijvestijn, M., Mughini-Gras, L., Schuurman, N., Schijf, W., Wagenaar, J.A. & Egberink, H. (2016). Enteropathogen
infections in canine puppies: (Co-) occurrence, clinical relevance and risk factors. Vet. Microbiol. 195:115–122.
23. Greene C.E., Decaro N. (2012). Canine viral enteritis. In: Greene C.E., editor. Infectious Diseases of the Dog and Cat. 4th ed. St. Louis: Elsevier Saunders; pp. 67–80.
24. Guyton, A. C., & Hall, J. E. (2007). Textbook of Medical Physiology, 11th edition, Saunders, An imprint of Elsevier, Philadelphia, Pennsylvania. http://jpkc.hactcm.edu.cn/2012yxslx/file/Textbook%20of%20Medical%20Physiology.pdf.
25. Heald, R. D., Jones, B. D., & Schmidt, D. A. (1986). Blood gas and electrolyte concentrations in canine parvoviral enteritis. J. Am. Anim. Hosp. Assoc. 22(6):745–8.
26. Hess, G. R., Randolph, S. E. Arnebergh, P. Chemini, C. Furlanello, C. Harwood, J. Roberts, M. G., and Swinton, J. (2002). Spatial aspects of disease dynamics In The ecology of wildlife diseases. R. J. Hudson, A. P. Rizzoli, B. T. Grenfell, H. Heesterbeek, and A. P. Dobson, editors. Oxford University Press, Oxford. Pp. 102-118.
27. Hoelzer, K. & Parrish, C. R. (2010). The emergence of parvoviruses of carnivores. Veterinary research. 41: 39.
28. Hotchkiss R.S. & Nicholson D.W. (2006). Apoptosis and caspases regulate death and inflammation in sepsis. Nat. Rev. Immunol. 6 (11): 813-22.
29. Houston, D. M., Ribble, C. S. and Head, L. L. (1996). Risk factors associated with parvovirus enteritis in dogs: 283 cases (1982–1991). Journal of the American Veterinary Medical Association, 208(4): 542–546. PMID: 8603904.
30. How Many Dogs Are There In The World? https://www.worldatlas.com/articles/how-many-dogs-are-there-in-theworld.html
31. Isogai, E., Isogai, H., Onuma, M., Mizukoshi, N., Hayashi, M. and Namioka, S. (1989). Escherichia coli associated endotoxemia in dogs with parvovirus infection. Nihon juigaku zasshi. The Japanese journal of veterinary science. 51: 597-606.
32. Iwu, M. M. (2014). Pharmacognostical Profile of Selected Medicinal Plants from: Handbook of African Medicinal
Plants CRC Press. Pp. 113-115.
33. Jacobs, R. M., Weiser, M. G., Hall, R. L., Kowalski, J. J. (1980). Clinicopathologic features of canine parvoviral enteritis. J. Am. Anim. Hosp. Assoc. 16:809–814.
34. Jensen, W., Totten, J., Lappin, M., Schultz, R. (2015). Use of serologic tests to predict resistance to canine distemper virus-induced disease in vaccinated dogs. J. Vet. Diagn. Investig. 27(5): 576–80.
35. Kamalu, B. P. (1985). Canine parvovirus infection in Nigeria. Journal of Small Animal Practice. 26: 663-668.
36. Kapil, S., Cooper, E., Lamm, C., Murray, B., Rezabek, G., Johnston 3rd, L., Campbell, G., Johnson, B. (2007). Canine parvovirus types 2c and 2b circulating in North American dogs in 2006 and 2007. J. Clin. Microbiol. 45: 4044–4047.
37. Kelman M., Ward M.P., Barrs V.R., Norris J.M. (2019). The geographic distribution and financial impact of canine parvovirus in Australia. Transbound. Emerg. Dis.66:299–311.
38. Kumar, G. S., Jayaveera, K. N., Kumar, C. K. A., Sanjay, U. P., Swamy, B. M. V. and Kumar, D. V. K. (2007). Antimicrobial effects of Indian medicinal plants against acne-inducing bacteria. Tropical Journal of Pharmaceutical Research. 6: 717-723.
39. Kutyavin, I. V., Afonina, I. A., Mills, A., Gorn, V., Lukhtanov, E. A., Belousov, E. S., Singer, M. J., Walburger, D. K., Lokhov, S. G., Gall, A. A., Dempcy, R., Reed, M. W., Meyer, R. B., Hedgpeth, J. (2000). 3 -Minor groove binder-DNA probes increase sequence specificity at PCR. Extension temperatures. Nucleic Acids Res. 28: 655–661.
40. Lamm, C. G. & Rezabek, G. B. (2008). Parvovirus infection in domestic companion animals. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 38(4): 837–50. Doi: 10.1016/j.cvsm.2008.03.008.
41. Larson, L. J. and Schultz, R. D. (1997). Comparison of selected canine vaccines for their ability to induce protective immunity against canine parvovirus infection. American Journal of Veterinary Research. 58(4): 360–363. PMID: 9099379.
42. Macintire, D. K. & Smith-Carr, S. (1997). Canine parvovirus. Part II. Clinical signs, diagnosis, and treatment. The Compendium on Continuing Education for the Practicing Veterinarian, 19(3): 291–302. Available at: https://scribd. com/document/23747918.
43. Martella, V., Decaro, N., Buonavoglia, C. (2006). Evolution of CPV-2 and implication for antigenic/genetic characterization. Virus Genes. 33: 11–13.
44. Marulappa, S. Y., Kapil, S. (2009). Simple tests for rapid detection of canine parvovirus antigen and canine parvovirus-specific antibodies. Clin. Vaccine Immunol. 16: 127–131.
45. Matute-Bello, G., Frevert, C. W., Martin, T. R. (2008). Animal models of acute lung injury. Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. 295 (3): L379–99.
46. Miranda, C., Parrish, C. R., and Thompson, G. (2014). Canine parvovirus 2c infection in a cat with severe clinical disease. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 26(3): 462–464. doi:10.1177/1040638714528502.
47. Mylonakis, M. E., Kalli, I. & Rallis, T. S. (2016). Canine parvoviral enteritis: an update on the clinical diagnosis, treatment, and prevention. Veterinary Medicine: Research and Reports. 7: 91—100. Doi: https://doi.org/10.2147/VMRR.S80971.
48. Nandi, S., Anbazhagan, R., Kumar, M. & Chauhan, R. S. (2009). Molecular characterization of canine parvovirus strains in vaccines by polymerase chain reaction and restriction endonuclease analysis. Indian Journal of Virology. 20: 21-25.
49. Needle, D. B. & Mietelka, K. A. (2014). Pathology in Practice. Journal of the American Veterinary Medical Association. 244: 1155-1157.
50. Park, S. A., Park, S. Y., & Song, C. S. (2012). Development of a novel vaccine against canine parvovirus infection with a clinical isolate of the type 2b strain. Clin. Exp. Vaccine Res. 1(1): 70–76.
51. Phillips, T. R., Jensen, J. L., Rubino, M. J., Yang, W. C. and Schultz, R. D. (1989). Effects of vaccines on the canine immune system. Can. J. Vet. Res. 53(2): 154–160.
52. Phukan, A., Chakraborty, A., Deka, D. & Boro, P. (2012). Pathology of parvovirus infection in dogs. Indian Journal of Veterinary Pathology. 36: 148-151.
53. Pollock, R. V. & Carmichael, L. E. (1983). Use of modified live feline panleukopenia virus vaccine to immunize dogs against canine parvovirus. American journal of veterinary research. 44(2): 169-75.
54. Pollock, R. V. H., & Coyne, M. J. (1993). Canine parvovirus. Vet. Clin. North Am. Small Anim. Pract. 23: 555–568.
55. Prittie, J. (2004). Canine parvoviral enteritis: a review of diagnosis, management, and prevention. Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 14(3):167-176. Doi: https://doi.org/10.1111/j.1534-6935.2004.04020.x
56. Schultz, R. D., Thiel, B., Mukhtar, E., Sharp, P., & Larson, L. J. (2010). Age and long-term protective immunity in dogs and cats. J. Comp. Pathol. 142: 102–8. https://doi.org/10.1016/j.jcpa.2009.10.009.
57. Shah, S. A., Sood, N. K., Najimana, W., Kuldip, G., Amarjit, S. (2013). Haemato-biochemical changes in canine parvoviral infection. Ind. J. Vet. Pathol. 37(2): 131-133.
58. Spibey, N., Greenwood, N. M., Sutton, D., Chalmers, W. S., Tarpey, I. (2008). Canine parvovirus type 2 vaccine protects against virulent challenge with type 2c virus. Vet. Microbiol. 128: 48–55.
59. Traub, R., Robertson, I., Irwin, P., Mencke, N., & Thomson, R. (2005). Canine gastrointestinal parasitic zoonoses in India. Trends in Parasitology. 21(1): 42–48. doi:10.1016/j.pt.2004.10.011.
60. Truyen, U. (2006). Evolution of canine parvovirus – a need for new vaccines? Veterinary microbiology. 117(1): 9–13. https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2006.04.003 PMID: 16765539.
61. Van Arkel A., Kelman M., West P., Ward M.P. (2019). The relationship between reported domestic canine parvovirus cases and wild canid distribution. Heliyon. 5.
62. Weiss, R. C. (1992). Immunologic responses in healthy random-source cats fed N,N-dimethylglycine-supplemented diets. Am. J. Vet. Res. 53:829–833.
63. Wilson, S., Illambas, J., Siedek, E., Stirling, C., Thomas, A., Plevová, E., Sture, G. and Salt, J. (2014). Vaccination of dogs with canine parvovirus type 2b (CPV-2b) induces neutralising antibody responses to CPV-2a and CPV-2c. Vaccine.32(42): 5420–5424. doi: 10.1016/j.vaccine.2014.07.102.
64. Yoon, S. H., Jeong, W., Kim, H.-J. and An, D.-J. (2009). Molecular insights into the phylogeny of canine parvovirus 2 (CPV-2) with emphasis on Korean isolates: a Bayesian approach. Archives of virology. 154: 1353-1360.