МОНІТОРИНГ ІЗОЛЯЦІЇ ЗБУДНИКІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ ПТИЦІ

C. М. Касяненко; О. М. Нестеренко

doi:10.32782/bsnau.vet.2024.4.1

C. М. Касяненко Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-5474-5804
О. М. Нестеренко Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-3551-3274

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.4.1

Ключові слова: бактеріальні інфекції, бактерії, ізоляти, бройлери, мікроорганізми

Анотація

У сучасному промисловому птахівництві основною проблемою залишається боротьба з інфекційними захворюваннями, які викликають значні економічні збитки через зниження продуктивності та витрати на заходи ліквідації. Бройлери особливо вразливі до бактеріозів через інтенсивний темп росту та високу продуктивність. Стаття присвячена визначенню та аналізу поширення бактеріальних інфекцій у птахогосподарствах північно-східної частини України. Основну увагу приділено визначенню етіологічних чинників інфекційних захворювань у курчат-бройлерів різних вікових груп. Встановлено, що бактеріальні патогени ізолювалися переважно в асоціаціях і були представлені мікроорганізмами родини Enterobacteriacea. Найчастіше ізолювали патогени Salmonella spp., E. coli, Proteus spp. та інших умовно-патогенних мікроорганізмами. У дослідженні проведено мікробіологічний аналіз 385 зразків патологічного матеріалу, відібраного від бройлерів різних вікових періодів (1–7, 10–30 та 30–42 діб). Результати виявили значну роль Salmonella spp. як етіологічного чинника захворювань у молодняку раннього вікового періоду, E. coli у середніх вікових групах та Proteus spp. разом із Pseudomonas spp. у старшій віковій групі. В 89,7% досліджених проб біоматеріалу від курчат 1–7 добового віку найчастіше ізолювали Salmonella spp., E. coli та Proteus spp., найбільшу питому вагу представляли асоціація бактеріальних ізолятів Salmonella spp., P. mirabilis – 36,9%. З проб біоматеріалу від курчат-бройлерів 10–30 добового віку домінуючу частку складають ізоляти E. coli та Salmonella spp. – 41,8%, E. coli та Staphylococcus spp. – 22,1%, Salmonella spp. та C. perfringens – 14,9%, E. coli та Enterococcus spp. – 10,2%, Pseudomonas spp. та Staphylococcus spp. – 6,3%, Bacillus spp., Proteus spp. – 4,7%. Найбільшу частку ізолятів від досліджених проб трупів курчат 30–42 добового віку складали Campylobacter spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Clostridium spp. – 25,8%, що вказує на переважну їх роль в розвитку первинних і секундарних інфекцій у птиці та потенціальних ризиків поширення харчових токсикоінфекцій у людей при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса птиці. Дослідження підтверджують вплив мікробіологічного фону на розвиток первинних і вторинних інфекцій, пов’язаних із умовами утримання, годівлі та біобезпеки в господарствах.

Посилання

1. Cai, J., Sun, L., Gonzalez, F.J. (2022). Gut microbiota-derived bile acids in intestinal immunity, inflammation, and tumorigenesis. Cell Host Microbe, 30, 289–300.
2. Christensen, H., & Bachmeier J.M. (2021), New strategies to prevent and control avian pathogenic Escherichia coli (APEC). Avian Pathol., 50, 370–381.
3. Darbandi, A., Asadi, A., Mahdizade Ari, M., Ohadi, E., Talebi, M., Halaj Zadeh, M., Darb Emamie, A., Ghanavati, R., Kakanj, M. (2022). Bacteriocins: Properties d potential use as antimicrobials. J. Clin. Lab. Anal., 36, e24093.
4. European food safety authority, European center for disease prevention and control. The European Union One Health 2020 Zoonoses Report. EFSA Journal. 2021. Vol. 19, No. 12. P. e06971. DOI:https://doi.org/10.2903/j.efsa.2021.6971.
5. European food safety authority, European center for disease prevention and control. The European Union One Health 2019 Zoonoses Report. EFSA Journal. 2021. Vol. 19, No. 2. P. e06406. DOI:https://doi.org/10.2903/j.efsa.2021.6406.
6. European food safety authority, European center for disease prevention and control. The European Union One Health 2021 Zoonoses Report. EFSA journal. 2022. Vol. 20, No. 12. P. e07666. DOI:https://doi.org/10.2903/j.efsa.2022.7666.
7. Fancher C.A., Zhang L, Kiess AS, Adhikari PA, Dinh TTN, Sukumaran AT (2020). Avian pathogenic Escherichia coli and Clostridium perfringens: challenges in no antibiotics ever broiler production and potential solutions. Microorganisms, 8, 1533.
8. Gieryńska, M., Szulc-Dąbrowska, L., Struzik, J., Mielcarska, M.B., Gregorczyk-Zboroch, K.P. (2022). Integrity of the intestinal barrier: The involvement of epithelial cells and microbiota-a mutual relationship. Animals, 12, 145.
9. Golovko, A.M., & Napnenko O.O. (2024). Biological safety and biosecurity — the basis for countering new biological threats and challenges. Veterinary medicine: Inter-departmental subject scientific collection NSC "Institute of experimental and clinical veterinary medicine", 110, 5–8.
10. Gupta, Bю, Jain, A.K., Saini, M., Sardana, M., Soni, R. Angrup, A. (2022). Globicatella sanguinis corneal abscess with endophthalmitis. J. AAPOS, 26, 46–48.
11. Kathayat, D., Lokesh, D., Anjit, S., Rajashekara, G. (2021). Avian pathogenic Escherichia coli (APEC): an overview of virulence and pathogenesis factors, zoonotic potential, and control strategies. Pathogens, 10, 467.
12. Ma, K., Chen, W., Lin, X.Q., Liu, Z.Z., Wang, T., Zhang, J.B., Zhang, J.G., Zhou, C.K., Gao, Y., Du, C.T. (2023). Culturing the chicken intestinal microbiota and potential application as probiotics development. Int. J. Mol. Sci., 24, 3045.
13. Muzyka, N.M., Maiboroda, O.V., Echkenko, R.V., Rula, O.M. (2023). Bacteriological monitoring of poultry (chickens, turkeys) and compound feed for their diet in Ukraine. Veterinary medicine: Inter-departmental subject scientific collection NSC "Institute of experimental and clinical veterinary medicine", 109, 67–71.
14. One health high-level expert panel. Prevention of zoonotic spillover. 2023. 18 p.
15. Shang, Y., Kumar, S., Oakley, B., Kim, WK (2018). Chicken gut microbiota: Importance and detection technology. Front. Vet. Sci., 5, 254.
16. Shi, S., Liu, J., Dong, J., Hu, J., Liu, Y., Feng, J., Zhou, D. (2022). Research progress on the regulation mechanism of probiotics on the microecological flora of infected intestines in livestock and poultry. Lett. Appl. Microbiol., 74, 647–655.
17. Tamura, K., Stecher, G., Kumar, S. (2021). MEGA11: Molecular evolutionary genetics analysis (Version 11). Mol. Biol. Evol., 38, 3022–3027.
18. Wang, X., Zhang, P., Zhang, X. (2021). Probiotics regulate gut microbiota: An effective method to improve immunity. Molecules, 26, 6076.
19. Wu, Z., Yang, K., Zhang, A., Chang, W., Zheng, A., Chen, Z., Cai, H., Liu, G. (2021). Effects of Lactobacillus acidophilus on the growth performance, immune response, and intestinal barrier function of broiler chickens challenged with Escherichia coli O157. Poult. Sci., 100, 101323.
20. Zhang, H., Pertiwi, H., Hou, Y., Majdeddin, M., Michiels, J. (2024). Protective effects of Lactobacillus on heat stress-induced intestinal injury in finisher broilers by regulating gut microbiota and stimulating epithelial development. Sci. Total Environ., 918, 170410.