УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ШПАЛЕРНОГО ОГІРКА ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

А. Г. Тернавський; С. В. Щетина; Г. Я. Слободяник; В. В. Кецкало

doi:10.32845/agrobio.2022.1.18

А. Г. Тернавський http://orcid.org/0000-0002-8640-2419
С. В. Щетина http://orcid.org/0000-0001-8504-2944
Г. Я. Слободяник http://orcid.org/0000-0003-3419-9751
В. В. Кецкало http://orcid.org/0000-0002-9137-6470

DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.1.18

Ключові слова: огірок, гібрид, вертикальна шпалера, регулятори росту, біометричні показники, урожайність, товарність плодів, якість плодів

Анотація

У статті наведено трирічні дані про вплив різних регуляторів росту рослин на врожайність і якість плодів огірка районованого гібрида Сатіна за вирощування рослин на вертикальній шпалері в умовах Правобережного Лісостепу України. Подано дані щодо проходження основних фенологічних фаз росту і розвитку рослин огірка, біометричних параметрів, загальної та товарної урожайності, товарності плодів та вмісту деяких хімічних елементів у плодах, кореляційного та дисперсійного аналізу одержаних результатів досліджень. Встановлено, що порівняно з контролем кінцеві фази росту і розвитку рослин на 2−4 доби швидше відбувалися у варіантах застосування регуляторів росту рослин. Зокрема, перші плоди у цих варіантах збирали вже на 26−28 добу від садіння розсади. Порівняно з контролем, усі регулятори росту сприяли збільшенню висоти та діаметра головного стебла, формуванню більшої кількості листків на рослині та площі їх асиміляційної поверхні. Серед регуляторів росту більший вплив на біометричні показники рослин чинили Тур та Біолан. Найвищу товарну урожайність було одержано за використання регуляторів Тур та Біолан – відповідно 50,5 т/га і 49,8 т/га, що на 6,4 т/га та 5,7 т/га більше контролю. Інші препарати забезпечили дещо меншу прибавку товарної урожайності – 3,3−4,7 т/га. Усі регулятори росту рослин сприяли збільшенню товарності врожаю на 0,8−1,7 відсоткових пункти. Проте, найбільша товарність була у варіантах застосування регуляторів Кендал (99,1%) та Ізабіон (98,9%). Під впливом регуляторів росту рослин змінювалися деякі показники біохімічного складу плодів огірка. Під їх дією зростав вміст у плодах сухої речовини та вмісту цукрів. Найбільший вміст сухої речовини був у варіантах Емістиму С та Біолану – по 5,1%. За використання регулятора Біолан плоди містили найбільше цукру – 2,16%. Вміст нітратів у плодах не перевищував максимально допустимого рівня. Однак, найменша їх кількість була у варіантах регуляторів Кендал та Тур – відповідно 65,0 мг/кг і 69,0 мг/кг.

Посилання

1. Abbott, L. K., MacDonald, L. M., Wong, M.T.F., Webb, M. J., Jenkins, S. N. & Farrell, M. (2018). Potential roles of biological amendments for profitable grain production – A review. Agriculture, Ecosystems & Environment, 256. 34−50. doi: 10.1016/j.agee.2017.12.021 (in English).
2. Bondarenko, G. L. & Jakovenko, K. І. (2001). Metodika doslіdnoї spravi v ovochіvnictvі і bashtannictvі [Methods of research in vegetable growing and melon growing]. Osnova. Harkіv. 369 (in Ukrainian).
3. Burdeina, V. O., Poliak, A. V., Kravchuk, V. O. & Krysko, L. V. ta in. (2017). Vplyv rehuliatoriv rostu roslyn epinu ta heteroauksynu na nasinnievu produktyvnist roslyn ohirka. [Nauka i studia]. 1. (4). 36–38 (in Czech).
4. Colla, G. & Rouphael, Y. (2015). Biostimulants in horticulture. Scientia Hortic.196, 1–2. doi: 10.1016/j.scienta.2015.10.044 [in English].
5. Colla, G., Rouphael, Y., Canaguier, R., Svecova, E. & Cardarelli, M. (2014). Biostimulant action of a plant-derived protein hydrolysate produced through enzymatic hydrolysis. [Frontiers in Plant Science]. 5, 1−6. doi: 10.3389/fpls.2014.00448 (in English).
6. DSTU 3247-95 „Ogіrki svіzhі. Tehnіchnі umovi” [Fresh cucumbers. Specifications]. Kiev: State Standard of Ukraine. 17 (in Ukrainian).
7. Gricaenko, Z. M., Ponomarenko, S. P., Karpenko, V. P. & Leontjuk, І. B. (2008). Bіologіchno aktivnі rechovini v roslinnictvі [Biologically active substances in crop production]. NІChLAVA. Kiev: 352 p. (in Ukrainian).
8. Hrytsayenko, Z.M., Hrytsayenko, A.O., & Karpenko, V.P. (2003). Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils. ZAT NICHLAVA. Kyiv (in Ukrainian).
9. Kamchatny, V.I., & Sinkovets, G.A. (1997). Determination of the area of leaves of vegetable crops with a whole and dissected plate. Bulletin of agricultural science. Harvest. Kyiv (in Ukrainian).
10. Karpenko, V. P., Pritulyak, R. M., Dacenko, A. A. (2017). Produktivnist posiviv grechki za diyi biologichnih preparativ. [Zbirnik naukovih prac Umanskogo NUS]. Vol. 90. Ch. 1. S. 14–22 (in Ukrainian).
11. Kravchuk, A. O., Burdeina, V. O., Poliak, A. O., Krysko, L. V. ta in. (2017). Nasinnieva produktyvnist roslyn ohirka za dii rehuliatoriv rostu roslyn reastymu ta burshtynovoi kysloty. [News of Science and Education]. 8. 46–48 (in Czech).
12. Lukinova, H. O., Zhaliuk, V. P., Hryhoryshyn, V. V., Reivakh, A. S. ta in. (2017). Vplyv preparativ „Kornevin” ta „Tsyrkon” na nasinnievi pokaznyky roslyn ohirka. [News of Science and Education]. 9. 57–59 (in Czech).
13. Lіsoval, A. P., Davidenko, U. M. & Mojseєnko, B. M. (1994). Agrohіmіja. Laboratornij praktikum [Agrochemistry. Laboratory workshop]. Higher school. Kiev. 165–170 (in Ukrainian).
14. Najchenko, О.М. (2001). Workshop on the technology of storage and processing of fruits and vegetables with the basics of commodity science. FADA, Kyiv. LTD (in Ukrainian).
15. Peterburzhskij, A.V. (1973). Practical work on agronomic chemistry. Moscow : Sel`khozizdat.
16. Shah, Z. H., Rehman, H. M., Akhtar, T., Alsama-dany, H., Hamooh, B. T., Mujtaba, T. & Chung, G. (2018). Humic substances: Determining potential molecular regulatory processes in plants. [Frontiers in Plant Science]. 9, 1−12. doi: 10.3389/fpls.2018.00263
17. Tsygankova, V., Andrusevich, Y., Kopich, V., Shtompel, O., Veligina, Ye., Pilyo, S., Kachaeva, M., Kornienko, A. & Brovarets, V. (2018). Application of Oxazole and Oxazolopyrimidine as New Effective Regulatores of Oilseed Rape Growth. Sch. Bull. 4, 3. 301−312.
18. Yakhin, O. I., Lubyanov, A. A., Yakhin, I. A. & Brown, P. H. (2017). Biostimulants in plant science: A global perspective. [Frontiers in Plant Science].Vol. 7, 2049 p. Doi: org/10.3389/fpls.2016.02049
19. Yavorska, V. K., Dragovoz, I. V.& Bogdanovich, A. V. (2008). Regulyatori rostu prirodnogo pohodzhennya yak zasobi pidvish’ennya produktivnosti silskogospodarskih kultur. [Fiziologiya i biohimiya kulturnih rastenii]. 40. 4. 292–298 (in Ukrainian).