ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: соняшник, урожайність, адаптивність, аналізуючий фон, мінеральні добрива, густота посіву, пластичність.

Анотація

Соняшник належить до культур з низькою передзбиральною густотою посіву та невисокою компенсаційною здатністю параметрів, які є складовими врожаю. Ця особливість ускладнює функціонування популяційних механізмів регуляції генеративних параметрів рослин подібно тому, як це відбувається у посівах злакових культур. Успішність реалізації генеративного потенціалу рослин (урожайності посіву) визначається відповідністю селекційно створених механізмів формування продуктивності рослин конкретним умовам середовища. За цих умов найбільш дієвим методом стабілізації та підвищення урожайності культури є правильний підбір гібридів. З метою оцінювання ефективності різних схем формування урожайності соняшнику в 2019–2021 рр. вивчали 9 гібридів культури. Дослідження проводили e рамках наукових тематик Сумського НАУ та Iнституту сільського господарства Північного Сходу НААН України. Умови польового досліду відтворювали основний діапазон агротехнічних умов вирощування соняшнику в зоні північно-східного Лісостепу України. Діапазон погодних умов років досліджень сприяв виявленню генотипів, що характеризувались здатністю до активного росту в умовах знижених температур і достатньої кількості опадів у ювенільні фази розвитку та здатністю до реалізації генеративного потенціалу рослин за підвищених температур і дефіциту вологи у другій половині вегетації. Показники урожайності та їх відхилення від середнього ми аналізували в розрізі гібридів, років досліджень та норм мінеральних добрив. Оцінювання схем формування урожайності проводили на основі показника екологічної пластичності для основних селекційно контрольованих ознак. За результатами вивчення реакції гібридів соняшнику на умови року та дози добрив встановлено, що: 1) відмінності у показниках середньої урожайності окремих років досліджень зростають на варіантах із внесенням середньої норми мінеральних добрив, у той час, як на варіанті із максимальною нормою добрив спостерігається зворотний ефект: послаблення реакції гібридів на відмінності погодних умов; 2) подібність реакції маловрожайних гібридів на погодні умови вказує, що в їх основі лежить спільний комплекс генетичних механізмів формування урожайності, проте рівень цього показника вищий за середній у кожному конкретному випадку забезпечується індивідуальною генетичною схемою. Порівняння гібридів за показником екологічної пластичності основних селекційно контрольованих ознак вказує на доцільність виділення трьох груп з різними схемами формування урожайності: з високим рівнем пластичності показників маси 1000 насінин та розвитку листкового апарату (Феномен, Ясон та Набір); з високим рівнем пластичності більшості показників, насамперед кількості насіння, розміру суцвіття та розвитку листкового апарату (Агент та LG 53.77); з середнім рівнем пластичності за основними селекційно контрольованими показниками (Тео, Оскар, Златсон та Добродій).

Посилання

1. Adugna, W. & Labushange, M.T. (2002). Genotype-environment interactions and phenotypic stability analysis of linseed in Ethiopia. Plant Breeding, 121, 66–71.
2. Anastasi, U., Cammarata, M. & Abbate, V. (2002). Yield potential and oil quality of sunflower (oleic and standard) grown between autumn and summer. Ital. J. Agron., 4, 23–36.
3. Andrade, F. H., Sadras, V.O., Vega, C.R.C. & Echarte, L. (2005) Physiological determinants of crop growth and yield in maize, sunflower and soybean: their application to crop management, modeling and breeding. J. Crop Improv. 14, 51–101.
4. Baranyk, P. (2010) Olejniny. Vyd. Profi Press, Praha, 206.
5. Brandt, S. A., Nielsen, D. C., Lafond, G. P. & Riveland, N. R. (2003) Oilseed crops for semiarid cropping systems in the Northern Great Plains. Agronomy Journal, 94, 31–240.
6. Canavar, Ö., Ellmer, F. & Chmielewski, F.M. (2010). Investigation of yield and yield components of sunflower (Helianthus annuus L.) cultivars in the ecological conditions of Berlin (in Germany). HELIA, 33(53), 117–130. doi: 10.2298/ HEL1053117C
7. Černý, I., Pačuta, V., Veverková, A.& Bacsová, Z. (2010). Zhodnotenie kvalitat ívnych a kvant itatívnych parametrov slnečnice ročnej (Helianthus annuus L.) vplyvo m vybraných faktorov jej pestovania. Sborník z konference „Prosperující olejniny“, 9–10.
8. De la Vega, A. J. & Hall, A. J. (2002) Effects of planting date, genotype, and their interactions on sunflower yield. Crop Sci. 42, 1191–1201. doi: 10.2135/cropsci2002.1191
9. Denčić, S., Mladenov, N. & Kobiljski, B. (2011) Effects of genotype and environment on breadmaking quality in wheat. Int. J. Plant Prod., 5(1), 71–82.
10. Dicu, V. G., Băúa, A. G. & State, D. (2013) Yield components at some hybrids of sunflower (Helianthus annuus L.) under drought conditions from south Romania. AgroLife Scientific Journal, 2, 9–14.
11. Duca, M., Port, A., Burcovschi, I., Joiţa-Păcureanu, M. & Dan, M. (2022) Environmental response in sunflower hybrids: a multivariate approach Romanian Agricultural Research, 39, 2–14.
12. Đukić, V., Balešević-Tubić, S., Đorđević, V., Tatić, M., Dozet, G., Jaćimović, G., & Petrović, K. (2011). Prinos i semenski kvaliteti soje u zavisnosti od uslova godine. Ratar Povrt., 48, 137–142.
13. Eberhart, S. A. & Russel, W.A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci., 6, 6–40.
14. Ghaffari, M., Farrokhi, I. & Mirzapour, M. (2011) Combining ability and gene action for agronomic traits and oil content in sunflower (Helianthus annuus L.) using F1 hybrids. Crop Breeding Journal, 1(1), 75–87.
15. Gonzáles, J., Mancuso, N. & Ludueña, P. (2013). Sunflower yield and climatic variables. HELIA, 36(58), 69–76. doi: 10.2298/hel1358069g
16. Hladni, N., Škorić, D., Kraljević-Balalić, M., Sakač, Z. & Jovanović, D. (2006) Combining ability for oil content and its correlations with other yield components in sunflower (Helianthus annuus L). HELIA, 29(44), 101–110. doi: 10.2298/ hel0644101h
17. Нossam, M. I. (2012) Response of some sunflower hybrids to different levels of plant density. APCBEE Procedia 4, 175–182.
18. Ion, V., Dicu, G., Băúa, A.Gh. & State, D. (2013) Yield components at some hybrids of sunflower (Helianthus annuus L.) under drought conditions from South Romania. AgroLife Scientific Journal, 2(2), 9–14.
19. Ion, V., Stefan, V., Dumbravă, M., Ion, N. & Băúa, A. Gh., (2010). Yield results obtained from an assortment of sunflower hybrids cultivated at Moara Domnească Research Farm in the period 2006-2008. Scientific Papers. Series A. Agronomy, LIII, 364–370.
20. Iqrasana, Qayyum, A., Khan, S. U., Khan, S.A., Mehmoody, A., Bibi, Y., Sherh, A., Khanm, H. & Jenks, M. A. (2017) Sunflower (Helianthus annuus) hybrids evaluation for oil quality and yield attributes under spring planting conditions of Haripur, Pakistan. Planta Daninha, 35 doi: 10.1590/S0100-83582017350100003
21. Joksimovic, J., Atlagic, J., Jovanovic, D., Marinkovic, R., Dušanic, N. & Miklic, V. (2004) Path coefficient analysis of some head and seed characteristics in sunflower. Proc 16th International Sunflower Conference, Fargo, North Dakota, USA, 525–530.
22. Kalenska, S., Ryzhenko, A., Novytska, N., Garbar, L., Stolyarchuk, T., Kalenskyi, V., & Shytiy, O. (2020) Morphological features of plants and yield of sunflower hybrids cultivated in the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine. American Journal of Plant Sciences, 11, 1331–1344. doi: 10.4236/ajps.2020.118095
23. Marinković, R. (1992) Path-coefficient analysis of some yield components of sunflower (H. annuus L.) I. Euphytica, 60, 3, 201–205. doi: 10.1007/BF00039399
24. Marinković, R., Škorić, D., Nenadić, N., Jovanović, D., Miklič, V., Joksimović, J., Stanojević, D., & Nedeljković, S. (1994). Uticaj položaja semena u glavi na prinos i neke komponente prinosa semena kod suncokreta (Helianthus annuus L.). Zbornik radova Instituta za ratarstvo i povrtarstvo, 22, 379–389.
25. Marinković, R., Dozet, B., & Vasić, D. (2003). Oplemenjivanje suncokreta. Monografija. Školska knjiga, Novi Sad, 368.
26. Melnyk A. V., Trotsenko V. I. & Hovorun S.O. (2013) Vplyv poperednykiv ta mineralnykh dobryv na yakist nasinnia soniashnyku v umovakh pivnichno-skhidnoho lisostepu Ukrainy [The influence of precursors and mineral fertilizers on the quality of sunflower seeds in the conditions of the northeastern forest-steppe of Ukraine] Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu., 11 (26), 124–127 (in Ukrainian).
27. Miklič, V., Dušanić, N., Joksimović, J. & Crnobarac, J. (2006). Uticaj vremena berbe na masu 1000 semena različitih genotipova suncokreta. Zbornik radova, Savetovanje industrije ulja, Herceg Novi, 55–61.
28. Mirić, М., Selaković, D., Jovin, P., & Hojka, Z. (2006). Masa 1000 semena u teoriji i praksi. Zbornik abstrakata, IV Simpozijum selekcije i semenarstva, Zlatibor, 172. 29. Moghaddam, M. J. & Pourdad, S. S. (2011) Genotype × environment interactions and simultaneous selection for high oil yield and stability in rainfed warm areas rapeseed (Brassica napus L.) from Iran. Euphytica, 180, 321–335. doi: 10.1007/s10681-011-0371-8
30. Mrdja, J., Crnobarac, J., Dušanić, N., Jocić, S. & Miklič, V. (2011) Germination energy as a parameter of seed quality in different sunflower genotypes. Genetika-Belgrade, 43(3), 427–436. doi: 10.2298/GENSR1103427M
31. Mrdja, J., Crnobarac, J., Radić, V. & Miklič, V. (2012) Sunflower seed quality and yield in relation to environmental conditions of production region. HELIA, 35(57), 123–134. doi: 10.2298/hel1257123m
32. Pissai, C. (2011) Stability of yield and other characters of sunflower across environments. Suranaree Journal Science and Technolog, 18, 55–60.
33. Piva, G., Bouniols, A. & Mondiès, M. (2000) Effect of cultural conditions on yield, oil content and fatty acid composition of sunflower kernel. International sunflower conference, 15, Toulouse. Proceedings Toulouse: ISA, A61–A66.
34. Radić, V. (2008). Proizvodne i morfološke osobine komercijalnih novosadskih linija suncokreta (Helianthus annuus L.). Doctoral dissertation. University of Novi Sad, Faculty of Agriculture.
35. Radić, V., Vujaković, M., Marjanović-Jeromela, A., Mrdja, J., Miklič, V., Dušanić, N. & Balalić, I. (2009) Interdependence of sunflower seed quality parameters. HELIA, 32(50), 157–164. doi: 10.2298/hel0950157r
36. Radiс, V., Mrđa, J., Jockoviс, Mi. , Сanak, P., Dimitrijeviс, Al. & Jociс, S. (2013). Sunflower 1000-seed weight as affected by year and genotype. Ratarstvo i Povrtarstvo. 2013, 50(1), 1–7. doi: 10.5937/ratpov50-3214
37. Schoeman, L. J. (2003) Genotype × environment interaction in sunflower (Helianthus annuus) in South Africa. PhD Thesis. University of the Free State, Bloemfontein, South Africa.
38. Trocenko, V. І. & Zhatova, G. O. (2018). Parametri fotosintetichnogo aparatu sonjashniku v modeljah sortіv dlja zoni pіvnіchno-shіdnogo Lіsostepu ta Polіssja [Parameters of photosynthetic sunflower apparatus in varieties models for the area of the northeast Forest-Steppe and Polissia]. Vіsnik Sumskogo NAU, 8(35), 53‒58 (in Ukrainian).
39. Trocenko V. І. & Zhatova, G. O. (2015). Etapi formuvannja produktivnostі roslin ta urozhajnіst posіvіv sonjashniku [Stages of formation of plant productivity and yield of sunflower crops]. Vіsnik centru naukovogo zabezpechennja APV Harkіvskoi oblastі, 18, 165–173 (in Ukrainian).
40. Vratarić, M., & Sudarić, A. (2004). Oplemenjivanje i genetika suncokreta Suncokret Helianthus annuus L. Poljoprivredni institut, Osijek, 88–89.
41. Vujaković, M., Radić, V., Miklič, V., Jovičić, D., Balešević-Tubić, S., Mrđa, J., & Škorić, D. (2012). Seed dormancy of hybrids and parent lines of sunflower (Helianthus annuus L.). HELIA, 35, 111–118.
42. Zheljazkov, V. D., Vick, B.A., Baldwin, B.S., Buehring, N., Coker, C., Astatkie, T. & Johnson, B. (2011). Oil productivity and composition of sunflower as a function of hybrid and planting date, Industrial Crops and Products, 33(2), 537–543, doi: 10.1016/j.indcrop.2010.11.004
Опубліковано
2023-01-20
Як цитувати
Колосок, І. О. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, 49(3), 32-39. https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.3.5