ЧУТЛИВІСТЬ МІКРОФЛОРИ ШКІРИ СОБАК, ХВОРИХ НА ДЕРМАТИТИ, ДО АНТИБІОТИКІВ

Ключові слова: дерматити, атопічний дерматит, алергія, мікробіота, чутливість мікробіоти

Анотація

В роботі було проведено аналіз дослідження зразків патологічного матеріалу від хворих собак, що свідчило про неоднорідність мікробіоти за дерматитів у собак. Так в переважній більшості випадків виділялася поліінфекція, у трьох випадках з п’яти і у двох випадках моно. Слід відмітити, що в асоціації збудників завжди був присутній Staphylococcus aureus. Дослідження чутливості виділеної мікрофлори до антибактеріальних препаратів 8 груп дисковим методом, дало можливість отримати неоднорідні результати. Так, до препаратів групи фторхінолони – марфлоксину, офлоксацину, ципроколіну та енроксилу 5% мікробіота була високочутливою практично до всіх антибіотиків цієї групи. І лише Pseudomonas aeruginosa чутливою у пробі 5 та у другій пробі за її асоціації з Staphylococcus aureus. До препаратів цефалоспоринового ряду мікробіота проявляла різну чутливість від помірно чутливої до високочутливої. Так, до цефтриаксону чутливою була мікрофлора у першій пробі та Pseudomonas aeruginosa у другій за асоціації з Staphylococcus aureus і в 5 при виділенні лише Pseudomonas aeruginosa. При вивченні чутливості до кобактану встановлено, що у першій та четвертій пробах Staphylococcus aureus проявляв високу чутливість до нього була чутливою. Крім того, високочутливими до препарату були Staphylococcus aureus зразок три та Pseudomonas aeruginosa у п’ятому. Затримка росту (від 18 мм) до препарату цефтіфуру вказувала, що Enterococcus faecalis був чутливим у першій та четвертій пробах та Pseudomonas aeruginosa у другій та п’ятій. При цьому високу чутливість проявляв Staphylococcus aureus у першій, другій, третій та четвертій пробах (затримка росту 27 мм). До цефатаксиму у другій пробі Staphylococcus aureus був високочутливим, в той час як Pseudomonas aeruginosa мала помірну чутливість. При вивченні чутливості до цефалексину нами встановлено, що у другому зразку виділена асоціація Staphylococcus aureus з Pseudomonas aeruginosa мали затримку росту від 17 перший та 11 другий збудник. В четвертій пробі за асоціації Staphylococcus aureus та Enterococcus faecalis зона лізису була більшою у другого збудника (від 19 мм) при показнику 12 мм у першого. Зона затримки росту у п’ятій пробі вказувала про чутливість Pseudomonas aeruginosa до цього антибіотика.

Посилання

1. Abdallah, F., Mijouin, L., & Pichon, C. (2017). Skin Immune Landscape: Inside and Outside the Organism. Mediators of inflammation, 2017, 5095293. https://doi.org/10.1155/2017/5095293
2. Abdallah, F., Mijouin, L., & Pichon, C. (2017). Skin Immune Landscape: Inside and Outside the Organism. Mediators of inflammation, 2017, 5095293. https://doi.org/10.1155/2017/5095293
3. Chambers, E. S., & Vukmanovic-Stejic, M. (2020). Skin barrier immunity and ageing. Immunology, 160(2), 116–125. https://doi.org/10.1111/imm.13152
4. Díaz-Regañón, D., Sainz, Á., Rodríguez-Franco, F., Villaescusa, A., Olmeda, P., Morcillo, A., & García-Sancho, M. (2023). Assessing the Quality of Life of Dogs with Inflammatory Bowel Disease and Their Owners. Veterinary sciences,10(7), 405. https://doi.org/10.3390/vetsci10070405
5. Gallo R. L. (2017). Human Skin Is the Largest Epithelial Surface for Interaction with Microbes. The Journal of investigative dermatology, 137(6), 1213–1214. https://doi.org/10.1016/j.jid.2016.11.045
6. Gedon, N. K. Y., & Mueller, R. S. (2018). Atopic dermatitis in cats and dogs: a difficult disease for animals and owners. Clinical and translational allergy, 8, 41. https://doi.org/10.1186/s13601-018-0228-5).
7. Hargis, A. M., & Myers, S. (2017). The Integument. Pathologic Basis of Veterinary Disease, 1009–1146.e1. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-35775-3.00017-5
8. Kotnik T. (2023). Quality of Life of Allergic Dogs Treated with Allergen-Specific Immunotherapy-A Retrospective Study. Veterinary sciences, 10(2), 72. https://doi.org/10.3390/vetsci10020072
9. Meason-Smith, C., Diesel, A., Patterson, A. P., Older, C. E., Mansell, J. M., Suchodolski, J. S., & Rodrigues Hoffmann, A. (2015). What is living on your dog's skin? Characterization of the canine cutaneous mycobiota and fungal dysbiosis in canine allergic dermatitis. FEMS microbiology ecology, 91(12), fiv139. https://doi.org/10.1093/femsec/fiv139
10. Nødtvedt, A., Bergvall, K., Emanuelson, U., & Egenvall, A. (2006). Canine atopic dermatitis: validation of recorded diagnosis against practice records in 335 insured Swedish dogs. Acta veterinaria Scandinavica, 48(1), 8. https://doi.org/10.1186/1751-0147-48-8
11. Outerbridge, C. A., & Jordan, T. J. M. (2021). Current Knowledge on Canine Atopic Dermatitis: Pathogenesis and Treatment. Advances in small animal care, 2, 101–115. https://doi.org/10.1016/j.yasa.2021.07.004
Опубліковано
2023-12-27
Як цитувати
Стоцька, О. І., & Стоцький, О. Г. (2023). ЧУТЛИВІСТЬ МІКРОФЛОРИ ШКІРИ СОБАК, ХВОРИХ НА ДЕРМАТИТИ, ДО АНТИБІОТИКІВ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (4(63), 114-118. https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.18