Фітосанітарний стан посівів соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України

  • В.М. Деменко Сумський національний аграрний університет (м. Суми, Україна) https://orcid.org/0000-0002-8264-2802
  • О.Л. Голінач Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (м. Суми, Україна)
  • В.А. Власенко Сумський національний аграрний університет (м. Суми, Україна) https://orcid.org/0000-0002-5535-6747
Ключові слова: cоняшник, сірий буряковий довгоносик, ковалик посівний, мідляк піщаний, західний травневий хрущ, геліхризова попе-лиця, чисельність шкідників, пошкодженість рослин, заселеність рослин

Анотація

Висока економічна ефективність вирощування соняшнику сприяла різкому збільшенню площ посівів соняшнику в Сумській області. Збільшення посівних площ соняшнику призводить до перенасичення сівозмін цією культурою. Вивчення фітосанітарного стану посівів соняшнику проводили у базових господарствах управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Методика досліджень була загальноприйнятою.

Основними шкідниками в посівах соняшнику були сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus Fabr.), личинки ковалика посівного (Agriotes sputator L.), мідляк піщаний (Opatrum sabulosum L.), личинки західного травневого хруща (Melolontha melolontha L.), геліхризова попелиця (Brachycaudus helichrysi Kalt.).

Сходи соняшнику пошкоджували сірий буряковий довгоносик, мідляк пішаний. Серед ґрунтових шкідників найбільш розповсюджені були личинки західного травневого хруща та личинки коваликів.

Геліхризова попелиця заселяла посіви соняшнику у фазу 68 пар справжніх листків. На посівах соняшнику попелиця продовжувала розселятися по полю у фази утворення суцвіть та початку цвітіння соняшнику. Найвища заселеність соняшнику спостерігалася по краю поля в 2015, 2017 роках і становила 16 % рослин. В середині поля заселеність рослин попелицею була нижчою, ніж по краю.

За роки досліджень перевищення економічного порогу шкодочинності ураженості шкідниками посівів соняшнику було лише в окремі роки. Пошкодженість соняшнику довгоносиком буряковим сірим, личинками ковалика посівного, мідляком піщаним, личинками хруща травневого західного була слабкою, а їх чисельність незначна.

Збільшення посівних площ соняшнику не призвело до суттєвого зростання чисельності шкідників, перевищення ними економічного порогу шкодочинності.

Посилання

1. Demenko, V. M., Vlasenko, V. A., Jemec', O. M., Govorun, O. L., & Hil'ko, N. V. (2015). Dynamika chysel'nosti shkidnykiv sonjashnyku v umovah pivnichno-shidnogo Lisostepu Ukrai'ny. [Dynamics of the number of sunflower pests in the conditions of the North-Eastern Forest-Steppe of Ukraine]. Visnyk Sums'kogo NAU. Serija «Agronomija i biologija», 9(30), 94–97 (in Ukrainian).
2. Bojko, P. I., & Kovalenko, N. P. (2015). Koncentraciya i rozmishhennya kul'tur u sivozminax [Concentration and placement of crops in rotation]. Propozyciya, 12, 74–78 (in Ukrainian).
3. Kohan, A. V., Len', O. I., & Cyljuryk, O. I. (2016). Naslidky nasychennja sivozmin sonjashnykom [Consequences of saturation of sunflower rotations]. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu olijnyh kul'tur NAAN, 23, 131–136 (in Ukrainian).
4. Fokin, A. V. (2010). Systema zahystu sonjashnyku vid shkidnykiv [System of protection of sunflower from pests]. Propozycija, 3, 82–88 (in Ukrainian).
5. Tehnologija vyroshhuvannja sonjashnyku [Sunflower growing technology]. Sajt pryvatne pidpryjemstvo «MNAGOR». – [Electronic resource]. Access mode: http://www.mnagor.com.ua (in Ukrainian).
6. Gorbunov, A. F., Tatarynova, V. I., Demenko, V. M., & Sarbash, V. M. (2009). Metodychni vkazivky po vyjavlennju ta obliku shkidnykiv ta hvorob sonjashnyku dlja studentiv special'nosti «Zahyst roslyn» [Guidelines for the detection and account-ing of sunflower pests and diseases for students of the specialty "Plant Protection"]. Sumy, SNAU (in Ukrainian).
Опубліковано
2019-12-25
Як цитувати
Деменко, В., Голінач, О., & Власенко, В. (2019). Фітосанітарний стан посівів соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, (4(38), 3-7. https://doi.org/10.32845/agrobio.2019.4.1